Лідія Таран: Діти зараз мріють про мир і перемогу

Олександр КІва

Олександр КІва

Головний редактор

Усі статті автора...

Лідія Таран: Діти зараз мріють про мир і перемогу
Ведуча Лідія Таран

З початком повномасштабного вторгнення Росії до України ведуча 1+1 Лідія Таран разом з донькою Василиною виїхала до Франції, де перебуває й досі. Про це та інше – в інтерв'ю tv.ua.

Врятувати життя дітей

Лідо, розкажіть про ваше 24 лютого.

Читайте такожПід час виконання бойового завдання загинув учасник 2 сезону проєкту Екси
24 лютого мене розбудила Василина. Вона увірвалась в мою кімнату з криком: «Мамо, мамо, почалося!» Це було рано вранці. Потім ми кілька разів спускались у сховище, адже була оголошена повітряна тривога. Ближче до вечора я поїхала на роботу, провела ефір. Канал як раз увійшов у марафон «Єдині новини». Пізно вечері повернулась додому і знову була тривога. Василина почала збирати валізу і питати мене чому ми досі не виїхали. В її шкільному чаті однокласники пишуть, що всіх вже вивезли батьки. Я сказала, що у мами робота, і ми поки що нікуди не поїдемо. Але потім обставини змінилися і я зрозуміла, що все-таки їхати треба.

У який момент ви зрозуміли, що мусите виїхати з України? Адже перші дні ви ще виходили в ефір.

Я зрозуміла в перший же день. Бо всі ці тривоги, і дитина вдома залишатиметься сама, поки я на роботі… В нас є на роботі паркінг, який став сховищем для працівників, але це не вихід для дитини, яка залишається сама вдома на останньому поверсі біля військового заводу. Возити її з собою на роботу чи як далі налагоджувати життя – було рішуче незрозуміло. Бігати туди-сюди, бо сховище у нас досить далеко розташоване, – теж не варіант. Словом, стало зрозуміло, що дитину треба вивозити. Тому, що пріоритет – врятувати життя дітей. З'явилось рішення їхати на захід України, а згодом до Франції. 

Як почуває себе Василина на новому місці? Вже адаптувалась, знайшла друзів? 

Не можу сказати, що вона дуже швидко адаптується. Бо Василині 14 років, у неї є налагоджена структура, ієрархія навчання, захоплень, друзів в Україні. Тут довелося все по-новому починати. Ще й іноземною мовою. Але вона доволі вправно освоїлася. В контексті, що зараз триває вже третій місяць навчання (у Франції навчаються до липня), в неї вже з'явилося кілька подруг, з якими вона їздить гуляти містом. З'явились улюблені та менш улюблені професори в школі. У її новому колі спілкування – кілька наших дітей, але більшість все ж французьких. 

А як з навчанням? 

Читайте такожЮрій Горбунов став новим ведучим ранкового шоу
З навчанням було дуже важко всім дітям не з приводу адаптації. Вона якраз у французьких школах прекрасно відбувається. Навіть якщо дитина не говорить жодною мовою (тут школа з 3 років). Якось вони роблять так, щоб всі діти почували себе комфортно. Важко було через те, що треба було робити українську школу онлайн і паралельно ходити у французьку. Зараз українська школа онлайн закінчилася, хвости підтягнули та ще півтора місяця навчання французької школи. Зараз вже почався період, коли почали оцінювати. Бо раніше оцінювали лише з деяких предметів, а зараз виставляють оцінки, дають тести. І це вже доволі інший рівень – тому що по рівню французької вона ще не дотягує до розуміння. Але намагається навчатись, так само як навчаються її нові однокласники. 

«Мама у прекрасному бійцівському гуморі»

Лідо, в ефірі «Єдині новини» ви розповіли, що у ваш будинок влучила ворожа ракета. Що відчули в той момент, коли дізнались про це?

Мій житловий комплекс знаходиться навпроти військового заводу. Туди вже влучали декілька разів. Останній раз, коли в Київ приїхав голова Євросоюзу. А до того ще раніше, в перші дні війни – як раз незадовго після того, як ми поїхали з України. Мій дім знаходиться за тим будинком, який взяв на себе головний удар, і в якому загинула моя колишня колега. В моєму під’їзді лише частково повибивало вікна. З квартирою все гаразд. Але перспектива, що не дай Боже туди ще раз прилетить, звичайно, мене лякає. У порівнянні з тим, що пережили і переживають сотні тисяч українців, котрі втратили свої домівки, не дуже сильно за це хвилююся. Але є материнська тривога за свою дитину.

Як часто зідзвонюєтесь з мамою? Вона залишилась в Україні. Не хоче виїхати до вас?

Мама категорично нікуди не хоче виїжджати. Вона вже посадила 2 городи – свій і сусідський (вони поїхали, тому віддали їй). Мама цілковито зайнята зараз господарством зі своїми подружками на дачі. Ніякої мови про те, щоб її рухати звідти й бути не може. Тому що в них там зібралося сильне комьюніті. Вони все переживають разом. Ми зідзвонюємось щодня. Розмовляємо по відеозв'язку. Мама у прекрасному бійцівському гуморі, і Слава Богу. В Києві залишився також мій брат. Вона не сама.

Ви працюєте на інформаційному фронті у Франції. Можете сказати, чим відрізняється сприйняття війни на їхньому ТБ і на українському? 

Читайте такожОдин із крашів ЗСУ Павло Вишебаба розповів, чому важливо вести соцмережі на передовій
Тут так само сприймають війну, як велетенське лихо і зло. Єдине, що це не їхня війна. Це не їхні люди гинуть, і не їхні будинки бомблять. Тому, звичайно, вони все це показують. Але це все сприйняття зі сторони. Ми – країна, яка через кілька кордонів з іншими країнами до них. Якби ще ми безпосередньо межували з ними, як з Польщею, то, думаю, це сприйняття було б набагато гострішим. Щодня Україна тут не сходить з перших шпальт і з екранів. Тільки коли були парламентські вибори у Франції, вони посунули Україну. Але так, ми завжди тема номер 1. Показують карти, роблять увімкнення з українськими спікерами, перших осіб. Вони говорять про це також і у своєму контексті. Бо вже почали відчувати підвищення цін, особливо на пальне. І це для французів ну дуже критично. Раніше війна була для них тільки по телевізору, а тепер почала війна відбиватись на їхніх гаманцях. Я думаю, можливо це їм допоможе багато чого зрозуміти.

Разом до перемоги!

Стикались з проросійськими позиціями, пропагандою від французів в ефірі їхніх ЗМІ?

В принципі на жодному французькому каналі ніякої проросійської пропаганди я не зустрічала. Є дуже багато наших молодих людей, які вивчили французьку. Вони виступають на ТБ, коментують події, розповідають свої історії. Єдине – французи показують російську точку зору, транслюючи заяви лаврова, путіна, посла росії у Франції, з усією цією кошмарною ахінеєю, яку вони несуть. Для балансу думок. Так, вони це ретранслюють, але це не їхня позиція. Вони налаштовані дуже проукраїнськи та дуже нам співпереживають. 

Керівництво Франції затягує з допомогою Україні, дозволяють собі недоречні коментарі та заяви. Як до цього ставляться звичайні французи?

Я думаю, що якби це було рішення пересічної французької спільноти – надати нам зброю, вона б уже давно у нас була. Але ж ми розуміємо, що це велика політика і велика гра їхнього президента, якого не всі підтримують. Бо другий тур виборів – було протестне голосування. Вони не хотіли, щоб перемогла Ле Пен. Тому переміг Макрон. Не можна казати, що французьке суспільство не підтримує Україну. 

Читайте такожСергій Притула пояснив, чому відчуває побоювання щодо наступних зборів коштів
Їхню підтримку видно в усьому. У тому, скільки українців прихистили у себе французькі родини, як вони допомагають влаштовуватись нашим людям на роботу, забезпечують дуже хорошою медстраховкою. На рівні уряду і пересічних французів – вони роблять для нас стільки, скільки ні для кого не робили раніше. 

Ви з ведучими 1+1 відкрили програму Ukraine SOS. Розкажіть детальніше про неї і які досягнення за ці кілька місяців.

Війна згуртувала українців. Ми з колегами не виключення. Усі єднаємося заради перемоги України! Кожен допомагає в чому може – адже ми перебуваємо в центрі важливої інформації. Саме тому відкрили єдиний збір на термінові потреби.

Соломія Вітвіцька після успіху благодійного аукціону з лотом – золотою медаллю паралімпійця Сергія Ємельянова (її продали за 900 тисяч гривень. А всього на аукціоні зібрали 1 млн 83 тисячі гривень і допомогли укомплектувати ЗСУ на 50 бронежилетів, 6 тепловізорів, дві автівки, спорядження, медицину, харчування) – запустила нову активність. Благодійний розіграш трьох особливих наборів відомих марок про напрямок російського корабля. Серед усіх, хто зробив внески (всього 300 гривень) у банку Солі розіграють ексклюзивну прем’єрну папку з автографом Президента Володимира Зеленського, марки з підписом морпіха Романа Грибова та керівника Укрпошти Ігоря Смілянського. Дізнатись деталі й долучитись можна на ФБ Соломії.

Читайте такожЛеся Нікітюк розповіла, чому свідомо почала голодувати
Також наш фонд «Ти не один» 1+1 media з коштів, зібраних на Ukraine SOS, закупив техніку – 5 пральних та 2 сушильні машини, ковдри, подушки, постільну білизну, продукти. Єгор Гордєєв відвіз допомогу у Бородянський психоневрологічний інтернат. Там на початку березня стояли кадирівські війська.

На початку березня залучили гуманітарну допомогу з Іспанії – 12,5 тонн, зібраних батьками та школярами в містечку Картахена. За потребами і запитами від центрів для переселенців по всій Україні, волонтери розподіляли допомогу між тими, хто її найбільше потребує – родинам, котрі змушені були тікати з-під бойових дій або втратили дім; а також лікарням, громадам міст. Неля Шовкопляс передала машину гуманітарної допомоги притулку для переселенців у Львівській області.

Продовжуємо здійснювати мрії й дарувати диво. Наприклад, нещодавно здійснилася мрія 13-річної Софії Іванової. Вона виступила на одній сцені зі своїм кумиром — DOROFEEVA. Під час футбольної гри Динамо U16 в Іспанії – дівчинка акомпанувала співачці на гітарі її нову пісню «Думи» на вірші Тараса Шевченка. На початку березня російські військові обстріляли будинок родини. Уламок снаряда влучив дівчині у голову... Нині Соня – наша підопічна! 

Діти зараз мріють про мир і перемогу. Вони дуже чекають нашої підтримки – емоційної, психологічної! Зараз взагалі у всіх українців одна велика мрія – перемога України. І скоро вона здійсниться!

 


Хмара тегів


Матеріали на тему

x
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее...
This website uses Cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more... Ознакомлен(а) / OK