Надія Матвєєва завжди розповідає про свою собаку Семі з особливим теплом. Та варто не забувати, що тварина – це й велика відповідальність. Особливо під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Телеведуча наголошує, що улюбленці добре відчувають стан господаря, тому у кризових ситуаціях варто бути зібраним і спокійним:

1. Спокійний господар – спокійна тварина. Для наших домашніх улюбленців війна – не менше випробування, ніж для людей. Вони зараз цілком залежать від господарів. Психологічного стану собак чи кішок це теж стосується. Дійсно, якщо господар тривожиться, почувається схвильованим, боїться – це дуже швидко передається тварині. Звідси можуть виникати додаткові проблеми з улюбленцем вдома або у бомбосховищі. Зберігаючи спокій та рівновагу, ми, дорослі, допомагаємо і дітям, і хатнім улюбленцям. Правило «спокійний господар – спокійна тварина» – працює. З іншого боку, навіть в найскладніших обставинах тварини дають нам свою підтримку, відданість та любов. Це відчувається і є певною допомогою з їхнього боку. Дивлячись на свою собаку Семі, я відчуваю, як настрій стає кращим, як я заспокоююсь. Адже знаю, що маю про неї дбати, що вона дуже вдячна, що вона завжди у гарному настрої, особливо якщо я зберігаю спокій. Це важлива підтримка для мене під час війни.

2. Хатні улюбленці та гучні звуки. Тварини по-різному реагують на гучні звуки. Не так давно під час прогулянки бачили двох доволі великих лабрадорів. Залунала повітряна тривога, й один з них, хоча вони з однієї родини, злякався, намагався заховатися, інший же був абсолютно спокійним. Це залежить, напевно, від темпераменту тварини від народження, а ще й від виховання. На мою думку, якщо собака лякається гучних звуків або вибухів, не слід кричати на неї або жаліти, немов сталася якась трагедія. Варто дати команду сісти або лягти поруч з вами, якщо собака знає команди. І спокійно сидіти поруч. Найголовніше – не давати їй тікати або ховатися. Адже якщо вона один раз так зробить, робитиме постійно, і ви можете навіть втратити собаку в екстремальний момент. Тварина має вам цілком довіряти та розуміти, що найбільш безпечно – поруч з вами. Насправді для домашньої тварини це так і є.

3. Тривожна валізка. Для домашніх тварин, як і для людей, під час війни треба заздалегідь підготувати так звану тривожну валізку. В ній має бути все необхідне на випадок, якщо доведеться ховатися в бомбосховищі або екстрено евакуюватися. Там має бути простирадло, яке може замінити ліжечко, миски для їжі та води, запас води та їжі для собаки (за таких обставин – переважно сухий корм), улюблена іграшка, а також медикаменти, які ви зазвичай використовуєте. І обов’язково підготуйте паспорт тварини, в якому мають бути відмітки про всі щеплення.

4. Контактна інформація. Також важливо, щоб на ошийнику собаки або кота була інформація, як зв’язатися з господарем на випадок, якщо тварина загубиться.

5. Тварини та бомбосховище. Є різна інформація стосовно того, чи можна брати великих собак у бомбосховище, але я вважаю, що не варто залишати тварин вдома. Коли виходите під час повітряної тривоги і тим більше – якщо виїжджаєте. Тому для великих і середніх порід собак потрібно брати намордник і, таким чином, дбати про людей, які поруч. Також, звісно, варто переконатися, що у людей поруч немає алергії на тварину. Ми маємо розуміти, що в обставинах, коли люди налякані, вони можуть по-різному ставитися до собак, котів й інших улюбленців.

6. Режим прогулянок під час війни. Звичайно, ви маєте враховувати комендантську годину. Я виходжу на прогулянку з Семі якомога раніше, як тільки закінчиться комендантська година. І перед її початком, ввечері, теж вигулюю Семі. Прогулянка з собакою в будь-які часи є потужним антистресом і користю для організму, адже ми рухаємось. Тому щиро раджу господарям під час прогулянки з собакою не дивитися в телефон, переглядаючи тривожні новини. Краще зосередитися на прогулянці, на тому, як собаки грають, і принаймні на декілька хвилин сконцентруватися на житті. Спостерігати за природою, навколишнім світом, знаходити хоча б якийсь душевний спокій.

Стосовно подовженої комендантської години. Варто запастися пелюшками, на які собака може сходити в туалет, якщо не можна виходити на вулицю. До речі, такі пелюшки варто брати  з собою у бомбосховище чи поїздку. Іноді трапляється, що тварина не навчена ходити на пелюшки. В такому разі, я випускала Семі з під’їзду, сама залишаючись у будинку. Варто пам’ятати й про обмеження в місцях для прогулянок, адже деякі з них можуть бути небезпечними під час війни. Якщо замало місця для довгої прогулянки й собака не може витратити ту енергію, яку має витрачати, можна взяти м’ячик і покидати їй. Щоб вона пострибала, побігала і таким чином витратила енергію, була спокійнішою вдома.

7. Психологічний та фізичний стан тварини. Слід дбати про стан тварини, адже вони, як і ми, відчувають потужний стрес, їх імунітет слабшає й улюбленці стають схильними до загострення хронічних захворювань, алергій. Ми маємо подбати про необхідні ліки, про достатню кількість уваги, адже тварини звикли до нашої уваги у мирний час. І якщо наше ставлення кардинально змінюватиметься у тривожні періоди, вони це відчують.

8. Якщо ви їдете без домашнього улюбленця. Можуть скластись обставини, коли ви не можете взяти тварину із собою у дальню дорогу. Тоді слід заздалегідь подбати про те, щоб були люди, які подбають про неї. Це можуть бути ваші близькі, волонтери чи організації, які піклуються про тварин, які залишилися без господарів. Найголовніше – не кидайте їх, адже без вас вони не виживуть.

Я щиро дякую нашим неймовірним людям, які дбають про тварин під час війни. Бабуся, яка вдягала хусточку собаці, щоб вона не так гучно чула вибухи, наші воїни, які рятують і підгодовують тварин, дівчина з Ірпеня, яка разом із чоловіком врятувала собак, які самостійно рухатися не могли, та багато інших. Це свідчить про те, що ми дійсно люди. Наші домашні улюбленці допомагають нам це відчувати. І йти разом до перемоги!