Виробники пропонують великий вибір моделей, що відрізняються функціональністю, розмірами, способом розміщення та місткістю.

Морозильні камери поділяються на два типи: вбудовані (в один із відсіків холодильників) та окремовстановлювані (розташовуються в зручному місці). Окремовстановлювані можуть поділятися на підтипи: вертикальне чи горизонтальне розміщення. Вибір залежить від цілей використання – комерційні чи побутові. Морозилки об'ємом до 150 л зазвичай використовуються для побутових цілей, а вище – для комерційних.

Кліматичний клас

Кожна морозильна камера має власний кліматичний клас. Зазвичай ці класи позначають літерами та кількістю зірок над літерою. Так, вважається, що найслабша морозильна камера позначається буквою А*, а найпотужніша А**** і гарантує заморожування майже до -24 °С.

Розмір

Розмір морозилки залежить від типу – вертикальне чи горизонтальне розташування. Вертикальні зазвичай використовуються як звичайні холодильники, не поступаючись їм за розмірами і маючи різницю тільки в температурі охолодження. Горизонтальніі займають більшу ширину, але також мають перевагу у пересуванні між приміщеннями.

Енергоспоживання

Слід пам'ятати, що морозильні камери споживають багато енергії для підтримки оптимальної температури. Клас енергоспоживання позначається літерами від A до G, який виробники вказують у технічних характеристиках кожної моделі. У зв'язку з конкуренцією багато виробників борються за звання самої енергоефективної морозильної камери, щоразу зменшуючи та зменшуючи споживання енергії вдвічі, а то й утричі.

Управління

У камерах має бути управління температурою і статистикою про енергоспоживання. У деяких сучасних моделях ці дані можуть відображатися на спеціальному дисплеї, замінюючи старий спосіб кнопкових регуляцій.

Морозильні камери можна використовувати для зберігання напівфабрикатів, м'яса, напоїв, вершкового масла, заморожених фруктів, овочів і т. д.