Правила дружби від акторів шоу «Мамахохотала» Євгена Яновича і Олега Маслюка

Читайте також: Яна Глущенко: Муж всегда на первом месте

Це гарний привід привітати друзів та нагадати їм, як багато вони для вас означають. Актори шоу «Мамахохотала» на каналі НЛО TV Євген Янович та Олег Маслюк дружать протягом багатьох років. В ексклюзивному інтерв’ю TV.ua вони розповіли про найцікавіші моменти своєї дружби, що випробувана роками.

• Пам’ятаєте, як ви познайомилися?

Женя Янович: Гарно пам‘ятаю, як вперше побачив Олега. Точніше я побачив вчительку української мови, яку він грав на сцені Київської шкільної ліги КВН. Це було настільки органічно і талановито, що після гри ми разом з Ромою Грищуком запросили Олежку прийти на репетиції вже дорослої команди КВН, за яку грали.

Олег Маслюк: З Женею я познайомився у 2010 році. Мені здається, це була осінь. Я тоді грав у шкільній лізі квн міста Києва і нас запросили попрацювати разом команда «Збірна КПІ». Там і здибались. Яке враження? Та вони всі зі збірної КПІ тоді видавалися крутими, бо брали участь у Вищій Українській Лізі КВН, а це було не хухри-мухри. Він мені був схожий на головного героя фільму «Король вечірки»: такий популярний університетський гуляка, який з усіма знайомий і може рішать.

• Як це – дружити та працювати разом?

Женя: Це мило чи що?) Принаймні з Олегом. Бувають місяці, коли я Маслюка бачу частіше, аніж всіх інших близьких мені людей разом узятих. І все одно мені кожного разу комфортно з ним. Маслюк – це один із факторів, чому хочеться ходити на роботу.

Олег: У нас така робота, що воно не заважає. Тим паче, ми так часто бачимось, що, здається, наша робота це і є дружбаJ.

• Що ти цінуєш в своєму другові найбільше?

Женя: Він добрий. Це найдобріша людина, яку я знаю. Ну, і смішний, начитаний, знає декілька сотень цитат із радянських фільм, а «В бой идут одни старики» взагалі на пам‘ять.

Олег: О, пішли ліричні питання. Не знаю, що виділити.... може, якась відкритість і здатність притягувати людей. Не хочеться говорити якісь загальні фрази.

• Скільки років ви дружите?

Женя: Знаємо одне одного 11 чи 12 років. Коли це все переросло у дружбу важко сказати.

Олег: Ну, ми познайомились в 2010. Там пару років, щоб притертися, тому у підсумку десь років 7.

• Чи траплялися у вас дивні або смішні історії, які хочеться згадувати?

Женя: Траплялися і дивні, і смішні. Чи хочеться їх згадувати – так. Чи варто це розповідати іншим – ніJ.

Олег: О, смішних купа, а от, щоб хотілося згадувати ... хе-хе) Та звичайно є. Тільки, щоб оце таке одне виділити? Важкувато.

• Що вас найбільше дратує один в одному?

Женя: Він занадто талановитий. І з цим доводиться миритися весь час. Грати поруч, розуміючи, що на фоні Маслюка виглядатимеш посередньоJ

Олег: Непослідовність дій під час емоційних станів. Трохи загнув, так? Коротше, Євген буває таким психом, тому, що він утне у тій, чи іншій ситуації важко передбачити. Один день його можна підтролювати на всі теми і він буде сміятися, а в інший може надутися від легенького кпина.

• Що особисто для тебе означає дружба?

Женя: Це важко обсантиметрити чи описати. Мабуть, це якийсь невидимий зв‘язок, коли тобі легко і просто з людиною навіть у складних ситуаціях.

Олег: Підтримка, розуміння, перехід через межі у спілкуванні.

• Чому, на твій погляд, ти хороший друг?

Женя: Не думаю, що я хороший друг. Адекватний – так. Хороший – це у Маслюка дізнавайтеся.

Олег: Я? Я дупля не відбиваю. Не знаю. Можливо, всередині надаю цьому важливе значення і воно щось там виходить.

• Кращий спосіб провести час з другом – це…

Женя: Знаєте, я завжди казав і казатиму не важливо де, не важливо як, а важливо – з ким. Тому час з другом – це вже, по факту, найкращий спосіб провести час.

Олег: По-різному буває. Один день хочеться просто сидіти і травити один одного за келихом пива. В інший – кудись поїхати на відпочинок.

• Ви придумували один одному смішні прізвища​​​​​​​

Женя: Майстер смішних прізвиськ саме Маслюк. Він занадто влучно їх генерує. З останнього: назвав Гресь після перемоги Грищука на виборах у Верховну Раду по Солом‘янскьому району «Перша Леді Солом‘янки». Я прямо її так в телефоні й перейменував. А Олежка – він просто Олежка.

Олег: О, до чорта багато придумував. Усе ситуативно. Деякі не можна розказувати, бо вони такі...фізіологічно-інтимні. Пригадаю один, хоча може це і не я придумав. Раніше Женя часто звертаючись до когось вживав сово «рибонька».... тепер це слово асоціюється тільки з Женею, бо ми всі його називаємо РибонькаJ.

• Хто перший йде на примирення, якщо ви сваритеся?

Женя: Може, у нас якась скучна дружба, але ми не сваримось. Хоча, якщо і виникають якісь непорозуміння, то через мене. Тому я одразу й мирюся.

Олег: Отут не знаю. Частіше всього ми просто забуваємо та і все. Я знаю, що я образливий, але життя таке швидкоплинне, що образи просто вилітають з голови. До того ж ми дуже рідко сваримось. Я так гадаю.

• Дай пораду, як не втратити друга, або як знайти, якщо його досі немає?

Женя: Будьте собою. Дружба – це про справжність. Тому не намагайтеся бути кращим, аніж ви є і тоді «своя» людина завжди знайдеться.

Олег: Думаю основа всього спілкування – емоційні спогади від того, як разом проводили час. А як знайти? Та зараз такий час, що так багато відкритих людей, що хоча б без товариша не обійтися.