Пане Абрамс, як узагалі зародилася ідея цього проєкту і що як продюсера вас найбільше зачепило на самому початку?

Що саме у сценарії Девіда Роберта Мітчелла зробило його ідеальним проєктом для вашої компанії Bad Robot?

Ця дика зав'язка із серії «А що, як…» здавалася ідеальним влучанням у наш профіль. Живі, реалістичні, у чомусь недосконалі персонажі, які опиняються у повному «запределі» – це завжди дивовижна комбінація.

Яким було режисерське бачення Девіда і як ви як продюсер допомагали йому втілити його в життя?

Девід завжди мав дуже чітку візію. Він бачив це як приземлену, глибоку драматичну стрічку, яка в певний момент просто божеволіє. Але весь кінематографічний стиль належав тільки йому: надзвичайно вивірена операторська робота, зуми, спліт-діоптри – своєрідна естетика незалежного кіно, мутована із масштабом великого студійного блокбастера. Таке бачення захоплювало від самого початку.

Родину Платтів зіграв вражаючий акторський ансамбль. Що кожен із них приніс у свої ролі?

Акторський склад просто феноменальний! Я трохи знав Енн Гетевей раніше і дуже давно хотів із нею попрацювати. Так само й з Юеном Мак-Ґреґором. Тож зібрати їх разом на одному майданчику – це здійснення мрії. Діти – просто неймовірні, як і весь допоміжний склад.

Чому «Кінець Оук-стріт» – це саме той ідеальний попкорновий блокбастер, на який варто йти в кіно цього літа?

Бо це справжні атракціонні гірки! Я вже дивився фільм разом із першими глядачами в залі: вони кричать, сміються, плачуть і аплодують. Це саме те кіно, яке нагадує, за що ми взагалі любимо великий екран.

Що, на вашу думку, обговорюватимуть глядачі після сеансу?

У фільмі є кілька вражаючих сцен. Одна з них, як на мене, має всі шанси стати новою класикою горору. Та головне – це шок від вигляду динозаврів посеред звичайного передмістя. Контраст диких істот і сірої буденності тихого кварталу має просто неймовірний вигляд. І найдивовижніше, що ця безумна історія сприймається значно ближче до серця, ніж ви можете очікувати.

«Кінець Оук-стріт» – у кіно з 13 серпня!