Крістіане, чим тебе перш за все зачепив цей проєкт, коли ти прочитав сценарій?

Коли я читав сценарій, у мене долоні пітніли! Я пам'ятаю одну репліку в описі: «Браян з острахом наближається до лінії дерев» – і вона просто засіла в моїй голові. Було неймовірно пройти шлях від перших розмов про «фільм із динозаврами» до моменту, коли я насправді зіграв цю сцену. Це напружений екшен-трилер, але в основі це сімейна драма. Глядач опиняється в пастці разом із нами у дуже клаустрофобному середовищі – на одній-єдиній вулиці. Виходу немає, і ти знаєш, що за кожним рогом може бути динозавр.

Розкажи про свого персонажа Браяна. Який він?

Він підліток, який росте і, можливо, трохи бунтує. Але в глибині душі він хороший хлопець. Цікаво спостерігати, як він адаптується до цієї божевільної ситуації, коли весь його світ зник і залишилася тільки родина.

Як Браян ладнає зі своєю родиною в таких екстремальних умовах?

На перший погляд, Платти – мила й любляча сім'я, але під цим фасадом є проблеми між батьками. Тож спостерігати, як вони намагаються розібратися зі своїми стосунками під час атаки кровожерливих динозаврів – надзвичайно захопливо.

Які враження у тебе залишилися від роботи з Енн Гетевей та Юеном Мак-Ґреґором?

Енн – геніальна акторка. Її страх настільки переконливий, що ти бачиш його прямо в її очах. Коли ми стояли віч-на-віч у сцені, я відчував цей жах на фізичному рівні – аж сироти по шкірі бігли! A Юен грає батька, який здається сильним лідером, але поступово розкриває свою вразливість. Він філігранно балансує між внутрішньою крихкістю та інстинктом захисника.

Твою сестру зіграла Мейзі Стелла. Як ви розкривали братерсько-сестринську динаміку?

Мейзі ідеально впоралася, бо відмовилася від банальних стереотипів «ботаніка». Вона зробила Одрі дуже живою. У нас є одна чудова спільна сцена у вітальні, де розкривається не лише її розум, а й емоційна сторона та страх. У Браяна й Одрі класичний зв'язок: коли він помічає напругу між батьками, сестра завжди поруч, щоб допомогти йому все пройти.

Яким у роботі виявився режисер Девід Роберт Мітчелл?

Це незабутній досвід! Мені дуже сподобався його стиль спілкування. Девід пізнає тебе як особистість, і на майданчику ти почуваєшся в комфорті, де можна ставити будь-які запитання. Він завжди відведе в бік, приділить стільки часу, скільки потрібно, і розкладе все по поличках.

Що саме відбувається на вулиці Оук у момент катастрофи?

Усе стається в кліпання оком! Спалахи світла, різкий перепад тиску – аж вуха закладає, змінюється температура. Родина намагається зрозуміти, що сталося, і раптом за секунду лунають крики, гуркіт! І за тобою вже женуться гігантські монстри. Якщо вони не почнуть бігти негайно – їх просто знищать.

У твоєї дитини на екрані чимало синців та саден. Скільки часу займав грим?

О, у мене було багато поранень! За лаштунками ми плідно працювали з гримерами. Вони експериментували з розмірами синців та кількістю крові. Зрештою зупинилися на синяку під оком і розбитому носі. Це був практичний грим, а перед самими дублями на мене наносили свіжу штучну кров, щоб вона стікала по обличчю. Виглядало вельми брутально!

Твій герой має дуже незвичну зброю проти динозаврів, чи не так?

Так, фірмова зброя Браяна – це лук та стріли! Мені довелося пройти спеціальну підготовку зі стрільби з лука, і це було неймовірно круто. Звісно, у реальному житті перед тобою немає динозавра, але в цьому й полягає магія кіно. З візуальними ефектами та каскадерами оживає все.

Наскільки важко було перевтілитися в підлітка з 1980-х років?

На примірці гардероба мені показали справжній вінтажний одяг. Коли я його вдягнув, то відчув, що став зовсім іншою людиною – я став Браяном. Навіть у перукарському цеху мені зробили характерне каскадне укладання тієї епохи. А коли я зайшов у декорації своєї кімнати з вінтажними шпалерами та старими кубками – це миттєво задало правильний тон.

Чого очікувати глядачам від перегляду фільму в кінотеатрах?

Це надзвичайно напружене видовище. Глядачі виходитимуть із кінозалу з шаленим пульсом, вибухом адреналіну в крові та геть згризеними від напруги нігтями!