Шматки від іграшкового дитячого візочка. Залишки гойдалки. Руїни будинку. Це наша дача у селі на Київщині. Від оселі, яку з любов’ю майстрував для нашої родини мій коханий чоловік, не лишилося нічого», - зазначила Анна.

Дивлюся на ці кадри і не вірю, що тут влітку гралася у надувному басейні наша Мілка. Не вірю, що тут ми почувалися у безпеці перші три дні війни. Аж поки не прийшли російські танки. Більше немає родинних чорно-білих фото, на яких - ціле життя. Більше немає картин українських художників, які Саша збирав 25 років. Немає сліз. Головне, що ми живі», - розповіла телеведуча.

Анна зізнається, втрата дому – великий біль, адже в його будівництво було вкладено не тільки багато сил та матеріальних ресурсів, а й душа.

Я, певно, воліла б ніколи туди не повертатися і не бачити цього жаху на власні очі. Але мене дуже заспокоює чоловік, каже, що сад, який він посадив – уцілів, тож ми неодмінно все відбудуємо», – зазначила Анна.