ДНК. Свої 4 сезон: Шукала брата, а знайшла цілу родину?

Читайте також: Alekseev поділився списком улюблених локацій в Одесі

Відбувається це завдяки команді проєкту «ДНК. Свої», яка береться за надскладні та заплутані пошуки, часто пов’язані з ризиком для життя. У недільному випуску глядачі побачили історію дівчини з Костянтинівки яка звернулася на проєкт із запитом допомогти відшукати брати, з якими давно втрачено звʼязок,  проте журналісти проєкту  знайшли ці родину. 

На проєкт «ДНК. Свої» звернулася 26 річна Юлія з Костянтинівки. Жінка через повномасштабне вторгнення тимчасово проживає у Чехії разом з 9-річною донькою Ангеліною. Вже майже 20 років героїня чекає на зустріч з біологічною родиною, бо нічого не знає про власне коріння. А прийомна матір Юлії, хоч і любляча, та відмовляється розказувати будь-що про її біологічних батьків.

Також героїня попросила журналістів розшукати хлопця, з яким колись у дитбудинку тісно здружилася. Навіть більше – героїня підозрює, що саме він може бути її рідним братом.

Минулого тижня глядачі проєкту «ДНК. Свої» побачили щасливу зустріч Юлії з хлопцем з її дитячих спогадів. Ним виявився 26-річний Олександр, який виховувався у краматорському ДБ «Антошка»:

Я не думав, що мене хтось буде шукати і що я взагалі комусь потрібен. Я не знаю свого батька. А доля могла скластися по-різному. Ми можемо бути рідними, – розповів чоловік.

Читайте також: Будиночок на щастя 6 сезон: стало відомо, хто зіграє нову головну роль в серіалі

У студії Олександр розповів, як непросто склалося його життя. Він пригадав, як Юлію всиновили, а його, на прохання матері, забрав рідний дядько, у віруючу родину. Там, попри це, були і побиття і обмеження, тому згодом Сашко втік на вулицю. Однак він зміг звестися на ноги і був би радий, щоб Юля виявилася його сестрою.

Ведуча проєкту Тетяна Висоцька повідомила результати тесту ДНК, вони виявилися неочікуваними:

Тест ДНК показав 0%. Попри це не губіться, будь-ласка, ви у будь-якому разі знайшли одне одного і будете спілкуватися.

Та на цьому робота пошуковиків проєкту аж ніяк не зупинилася. Фахівцям вдалося вийти на ймовірного двоюрідного діда Юлії, він живе у Краматорську.

74-річний Володимир Фесенко розповів, що його рідний брат Віктор дійсно мав онуку, теж на ім’я Юлія, яку з дитбудинку усиновили до Італії. Чоловік розповів, що до сиротинця дівчинку віддала старенька прабабуся, яка не змогла виховувати дівчинку, бо матір Юлії та батько вели асоціальний спосіб життя:

Я вдома любив грати на баяні, а вона танцювала тут. Прабабуся хотіла забрати її з дитбудинку та не встигла, її всиновили, – розповів ймовірний родич Юлії.

За станом здоров’я до студії Володимир приїхати не зміг та все ж вийшов на відеозв’язок. Чоловік розповів, що у родині була ще одна дитина – старша сестра Христина, з якою він тримає зв’язок й досі.

Її журналісти проєкту також запросили на зйомку. Дівчина, соромлячись вчинку рідної матері, відмовилася вийти у студію і говорила з ймовірною сестрою з таємної кімнати. Юлію це неабияк образило, як і виправдання Христиною материних вчинків:

Сестра моя старша і вона могла постратися, шукаючи мене. Якщо я їм не потрібна – то в мене є справжня сім’я. І мені просто потрібно було знати правду, – наголосила Юлія.

Читайте також: Леся Нікітюк розповіла, як правильно дякувати нашим воїнам

Христина розповіла, що всі ці роки підтримувала з матір’ю добрі стосунки і вважає, що вона сама має поговорити з Юлією про свій вчинок. Більше того – жінка повідомила, що у їхній родині є ще й молодший брат Микола.

Команда проєкту запросила 25-річного Миколу у студію. Чоловік переконаний, що Юлія дійсно його рідна сестра. Він розповів, що історія Юлі близька його серцю, бо його теж виховувала бабуся за батьківською лінією, а матері він не знав зовсім та й зараз не спілкується з нею.

У студії Тетяна Висоцька відкрила останній конверт ДНК. То ж ким виявляться Юлія, Христина та Микола – рідними по крові чи чужими, просто з’єднаними схожими життєвими обставинами?

Цього сезону буде чимало історій, схожих на пошук рідних Юлії з Костянтинівки. Це ті Свої, яких знайти під час війни стало важливо. Хай як помилилися, зневажили колись, діти повертаються по свою кров попри все, – наголосила Тетяна Висоцька.