Юлія Галушка: У перші дні війни я наївно вірила, що росіян можна переконати

Читайте також: Андрій Данилко розповів, чому від початку війни він не став розмовляти українською мовою

Ви маєте друзів та родичів у Росії? Як змінились ваші стосунки після 2014 року та після повномасштабного вторгнення?

Мої родичі в росії та білорусі, на жаль, стали жертвами російської пропаганди. Я стомилася щось пояснювати ще у 2014 році - після початку війни на Донбасі. Тепер, коли почула скабеєвсько-соловйовські наративи, зрозуміла, що це все марно, і припинила спілкування.

Чи варто українцям намагатись доносити росіянам правду і переконувати у тому, що все, що їм розповідали багато років з екранів телевізорів – брехня і пропаганда?

У перші дні війни я наївно вірила, що люди в росії просто обмежені в доступі до інформації, що можна донести правду і переконати. Щойно побачать жахи війни, яку вони принесли в Україну, - одразу ж оговтаються, прозріють, зупинять путіна. Але потім у коментарях у соцмережах я зійшлася з милими російськими жіночками, в яких в акаунтах написано, що вони - «мамочки двох янголяток, щасливі бабусі і жінки», і вони ж вимагають «активніше бомбити укрів». Стало ясно, що живуть вони строго за Пушкіним: «…обмануть меня не трудно! Я сам обманываться рад». Хоча, звісно, вода камінь точить.

Як на вашу думку блокування соціальних мереж вплине на обізнаність росіян щодо реальних подій у світі?

Ніяк. Вони і до блокування не намагалися аналізувати ситуацію. А зараз є маса варіантів обійти блокування. Немає головного - бажання мислити.

Як почався ваш ранок 24 лютого?

Я почула глухий звук вибухів у Борисполі (вікна нашої квартири виходять на той бік, згодом з’ясувалося, що це була робота ППО) і побачила на горизонті зарево. Ще до перегляду відеозвернення путіна все зрозуміла: почалось, росія почала широкомасштабне вторгнення.

Багато українців говорять, що з початком війни у їхньому житті відбулась переоцінка цінностей. Які зміни відбулись з вами?

Читайте також: Говорить Україна. Хроніки незламності: Полонена з Бучі (ефір від 20.04.2022)

Головна цінність - родина - лишилась незмінною. По-новому подивилася на стосунки з багатьма людьми: війна відсіяла одних і навіки з‘єднала з іншими. Щоранкове «як ти?» у соцмережах і перевірка, коли друг/приятель/знайомий був онлайн востаннє - додавало сил. Прийшло усвідомлення, наскільки круті українці і чому Європі варто повчитися в України.

Ви розмовляєте з дитиною про війну? Як пояснюєте 4-річній доньці те, що відбувається в Україні?

До початку війни ми оберігали Міру від своїх тривожних передчуттів. Але якось вона прийшла із садка і запитала: «Чому путін хоче всіх нас вбити?» Тож коли почалося, вона все зрозуміла без слів. І тепер щодня питає, коли вже наша армія переможе чужинців.

Що найперше ви зробите після перемоги України?

Мені хочеться зібрати разом усіх рідних та близьких і мовчки згадати тих, хто віддав життя за цю перемогу.