Дарʼя Легейда: «Завжди знайдеться людина, яка в тебе буде кидати каміння»
Дарʼя Легейда зараз є однією з найуспішніших та найпопулярніших українських акторок.
Читайте також: Тімур Мірошниченко розповів, як пройшли перші вихідні родини у новому складі після другого усиновлення
Глядачам серіалів СТБ акторка добре знайома за роллю Василинки з костюмованої драми «Кріпосна», а також ролями в багатосерійних мелодрамах «Доньки-матері», «Колір пристрасті» та інших.В ексклюзивному інтерв’ю проєкту СТБ «Неймовірна правда про зірок» з Григорієм Решетником та Надією Матвєєвою акторка Дарʼя розповіла про акторське комʼюніті, оцінювання в професії та про рідних в ЗСУ.
Про акторське комʼюніті та його мінуси
Я багато разів розчаровувалася в акторській сфері та неодноразово хотіла все кинути. Коли згадую минуле, то мене засмучує, наскільки мало було проб до українських серіалів. А я так мріяла грати саме в наших серіалах, а не російських. Перший мій україномовний серіал – «Сага».
В цій сфері завжди присутній суб’єктивний фактор того, хто обирає актора чи акторку на роль. І це не завжди про об’єктивність. Кожній людині, яка займатиметься акторством чи просто повʼязана з шоу-бізнесом, варто знати, що вона завжди буде об’єктом оцінювання. Ти назавжди стаєш заручником чиєїсь думки; завжди хтось вирішуватиме, чи ти достатньо талановита, класна, чи гідна грати цю роль. Іноді бувають дуже цікаві критерії, які вводять в ступор. До цього складно звикнути, я досі звикаю, але я це прийняла, з цим живу і працюю. Просто не надаю цьому влади над собою.
Акторка Дарʼя Легейда
Про кліше «серіальної акторки»
Читайте також: Тетяна Висоцька отримала нагороду за авторський цикл #ХерсонськіГолоси
Коли я зрозуміла, що мене сприймають лише як серіальну акторку, це дуже ранило. Тому що на той момент у мене навіть не було можливості показати себе в кіно, як зараз. Тим паче, я вважаю себе об’єктивно талановитою людиною. Моя професія – це життя, це професіоналізм, але, на жаль, він часто залежить від думки інших людей. Тобі або дають можливість, або не дають, і тоді ти вже сам вирішуєш, що робити далі.Про ціну популярності
Ти завжди будеш комусь не подобатись – це частина життя. Я почала усвідомлювати ці прості речі тільки зараз. Тому або живи, проявляйся, роби свої помилки, переосмислюй їх і рости над собою, або сиди вдома і нічого не роби. Так, інколи тебе можуть обмовити – гидко, несправедливо та ні за що. Інколи по темі, але ти до цього теж маєш бути готовою.
Акторка Дарʼя Легейда
Про батька та чоловіка, які боронять Україну у війську
Мої тато і чоловік захищають Батьківщину майже з перших днів повномасштабного вторгнення. Я хочу заряджати їх позитивом, тому не маю права вішати ніс. По-перше, намагаюся дбати про своє ментальне і фізичне здоров'я, щоб не бути додатковим тягарем для своїх близьких, адже вони й так мають чим займатися, вони захищають нас від ворога і їм в рази важче ніж нам. А по-друге, важливо бути підтримкою та плечем, до якого вони можуть звернутися. Отже, спочатку потрібно зробити все, щоб не бути тягарем, а потім стати підтримкою.
Я знаю, як важко родичам і близьким тих, хто боронить нашу країну в лавах ЗСУ. Дуже важко. Завжди будуть ті, чиї близькі на передовій, і ті, чиї – в тилу. Ті, хто залишився, і ті хто поїхав за кордон. Це є фактом, який нікуди не зникне. Але він не має стати тим, що розділить наше суспільство. Ми всі маємо право робити вибір, який є найкращим для нас, виходячи з наших життєвих цінностей. Тому маємо поважати право кожної людини бути на своєму місці, якою б болючою чи несправедливою не здавалася ситуація, коли чиїсь рідні воюють, а чиїсь – ні. Якщо постійно жити з відчуттям несправедливості, можна назавжди залишитися розділеними. Від нас залежить, чи ми будемо підтримувати це розділення і давити на тригерні точки один одного, або будемо шукати можливості об'єднатися, брати один одного за руки, незважаючи на відмінності, поки маємо таку можливість.
Акторка Дарʼя Легейда
Про волонтерську діяльність
Читайте також: МастерШеф 14 сезон: сюрпризи та нововведення, якими СТБ дивуватиме у новому сезоні проєкту
До початку повномасштабного вторгнення я дуже багато займалася волонтерською діяльністю. Я опікувалася собаками, котами, дітьми з різними психологічними проблемами – ці питання завжди були для мене важливими. Проблеми безхатьків також мене дуже турбують.Я дуже довгий час не афішувала свою волонтерську діяльність, бо не хотіла, щоб хтось думав, що я роблю це напоказ. Я цим займаюся не для того, щоб було визнання чи схвалення від когось. Мені ніколи не було потрібно бути популярною завдяки цьому. Я завжди розуміла, що моя аудиторія, яку я маю зараз і матиму в майбутньому, повинна розділяти зі мною певні цінності. І хочу ділитися з ними тим, що може допомогти нам усім побудувати краще майбутнє.