ДНК. Свої 3 сезон: проєкт розшукав заручників росіян із новокаховських катівень, серед яких були навіть діти

ДНК. Свої / youtube.com/@Telekanal_STB

Телеканал СТБ продовжує соціальну місію з пошуку зниклих через повномасштабну війну українців. Щонеділі в проєкті «ДНК. Свої» з Тетяною Висоцькою ми бачимо, як команда допомагає повернути додому своїх.

Читайте також: ДНК. Свої 3 сезон: проєкт одночасно займався пошуком трьох людей з міст, де ведуться бойові дії

Цього разу «ДНК. Свої» взялися за складну, емоційну та дуже заплутану історію – пошук людей, яких катували окупанти у Новій Каховці, що на Херсонщині.

Військовий медик Юрій Армаш прагнув розшукати тих, кого врятував і з ким поріднився у російських катівнях у Новій Каховці. Чоловік понад рік був у полоні окупантів і одразу після обміну взявся розшукувати побратимів. Та зробити самотужки це виявилося не так просто. Тому без жодного сумніву звернувся на проєкт «ДНК. Свої».

Юрій розповів, що кожен, з ким перетинався у російських застінках, йому запам’ятався і запав у душу. Серед них був і військовий Владислав, який став майже спорідненою душею.

У полоні ми відчували один одного як брати. Це складно пояснити, якщо не пережив подібного, – додає Юрій Армаш.

Владислава журналісти проєкту розшукали на службі. Хлопець, попри проблеми зі здоров’ям, після виходу з полону знов повернувся до війська.

Також Юрію Армашу не йшла з голови активістка Олена Петрівна. Вона навіть під загрозою власному життю примудрялася тримати бойовий дух іншим полоненим. Це ж підтверджує і військовий Владислав.

Вона була нашою мамою і стрижнем, який тримав нас і не давав опускати очі. Всі чотири з половиною місяці на новокаховських підвалах ми були поряд. Ми пережили багато чого. Дуже б хотілося побачити її, дізнатися, як склалося її життя, – наголосив Юрій.

Проєкт «ДНК. Свої» розшукав заручників росіян з новокаховських катівень

Пресслужба каналу СТБ

Виявилося, що Олена Петрівна виїхала з окупації, живе в Німеччині та забути пережите не змогла. Жінка навіть зберегла календар свого полону, що розтягнувся на 84 нестерпних дні:

«Пташечками» я позначала сильні катування. «Крапками» – більш-менш терпимі. А те, що підкреслила, то були взагалі нестерпні. Вони (росіяни) мені сказали – «таких, як ти, с*ка, треба розривати й розкидати собакам, а кулю тобі треба заслужити», – розказує зі сльозами на очах Олена Петрівна.

Та, попри болючі спогади, дізнавшись, що її розшукує Юрій та інший ексбранець, жінка одразу ж приїхала до Києва.

Крім дорослих «на підвалах» у Новій Каховці опинилися й діти. Тутешні школярі вели партизанську роботу у тилу ворога. Серед них – учень Даня, сміливості якого могли позаздрити багато дорослих. Тому героям програми особливо важливо було дізнатися, де зараз знаходиться хлопець. Журналісти проєкту встановили, що Данилові вдалося разом із родиною виїхати до Польщі.

Попри низку приємних зустрічей, що відбулися у студії «ДНК. Свої», Юрія Армаша ще особливо бентежила доля 14-річної Тетяни, яку окупанти-росіяни зґвалтували й кинули напризволяще. Тоді життя скатованої дівчинки Юрій буквально випросив в окупантів.

Фахівцям «ДНК.Свої» довелося докласти багато зусиль, щоб розшукати дівчину за кордоном. Операція з пошуку була нервовою та тривала майже два місяці. Як виявилося, Тетянка зараз у Польщі. Дівчина ні на мить не забувала про Юрія та його підтримку і потайки молилася, аби вони колись побачилися, – додає Тетяна Висоцька.

Щемливі зустрічі, складні та болючі історії полонених російського табору смерті у Новій Каховці дивіться ЗА ПОСИЛАННЯМ

Якщо ви також шукаєте рідних, з якими втратили зв’язок через повномасштабну війну, – пишіть на пошту dnk@slm.ua або телефонуйте за номерами гарячої лінії: +38(067)690–56–69, +38(067)690–56–91.


Хмара тегів


Матеріали на тему