Коли людина дізнається про втрату, її дуже сильно шокує ця новина. Потім настає заперечення. Незважаючи на фото й відео з окупованих територій, на тисячі смертей, ніхто з нас не готовий прийняти те, що горе може статися з кимось із близьких.

На певний час людина «зависає» на стадії заперечення, – сказала психологиня Світлана Арефнія. – Це нормально, коли вона не хоче вірити у те, що сталося.

За словами експерта програми «Зірковий шлях», у такий момент поруч мають бути ті люди, які можуть підтримати та прийняти будь-який ваш стан.

Важливо прожити втрату: плакати, кричати, проклинати ворога, – пояснила гостя каналу «Україна», – тобто не накопичувати негативні емоції, які з'являються, а дати собі можливість їх прийняти.

Це потрібно зробити, щоб жити далі. Якщо немає сил жити заради себе, тоді бодай на зло ворогові. Допомагаєте ви іншим людям, пишете в соцмережах правду про Україну, почали розмовляти українською, принесли літній сусідці продукти або розчистили територію біля свого будинку – кожна ваша дія працює проти ворога.

Але Світлана Арефнія попередила в інтерв'ю, що прийняття втрати відбувається не менше ніж рік.

Розуміння, що близької людини більше немає – це довгий шлях, тому не стримуйте емоції, не замикайтеся в собі та будьте поруч із тими, хто може вас морально підтримати, – порадила психологиня.