Олександр Педан – про перший день війни: Почекаю до ранку. І от це "почекаю" стало фатальним

Юлія Туренко

Юлія Туренко

Випускаючий редактор

Усі статті автора...

Олександр Педан – про перший день війни: Почекаю до ранку. І от це
Ведучий Олександр Педан
Пресслужба Нового каналу

Ведучий Нового каналу Олександр Педан розповів про перший день війни та про те, як з сім’єю добирався з Києва в рідний Хмельницький 18 годин.

Читайте такожНаталія Мосейчук поговорила з дружиною захисника з "Азовсталі": Це шлях від пекла до пекла
«Ніхто не вірив, що таке можливо» – ця фраза стала однією з найпоширеніших у перші дні війни, яку розв’язала росія на території України. Ведучий Нового каналу Олександр Педан не виняток. За день до вторгнення він мав зустріч зі своїми хорошими друзями, які його заспокоїли на всі 100%.

Десь опівночі я повертався додому центром міста. Навіть сторіс записав про те, який класний і спокійний Київ. Хотів виставити це відео, але якось рука не піднялася. Думаю: «Почекаю до ранку». І от це «почекаю» стало фатальним, – розповів він Сергію Нікітюку в YouTube-проекті Нового каналу «Предметка». – Десь о 5:30, коли почало прилітати в Київ, я, як і всі, зрозумів, що почалася війна. Люди телефонують, щось кричать... Мене набрав наш знайомий з Міністерства оборони й попросив, щоб я вивіз на захід України свою сім’ю, а його дружина з дітьми їхали б за нами слідом.

Олександр Педан з донькою / Пресслужба Нового каналу

Ранок сім’ї телеведучого 24 лютого нічим, напевно, не відрізнявся від ранку кожного українця. Всі метушились. А Олександр, аби заспокоїтися, взявся за неочікувану на той момент справу.

Пам’ятаю, моя дружина Інна бігає, а в мене такий шок, дисонанс у голові, не міг повірити в усе це. Взяв бритву й почав спокійно голитись. Аби подумати, – каже Педан. – Інна навколо мене п’ять разів вже пробігла з документами. Запитала, що зі мною, а я відповів: «Не знаю, коли наступного разу поголюся». Так і сталося. Тривожна валіза, до речі, була готова лише в доньки, якій на той момент було 16 років. Тільки Лера переживала. А я реально не вірив. Сподівався, що це неможливо у ХХІ столітті. Та взагалі зазвичай швидко збираюся, тож за п’ять хвилин взяв найнеобхідніше, що тоді було актуально. Ми сіли й поїхали в Хмельницький. Їхали 350 кілометрів 18 годин!

Нагадаємо,


Хмара тегів


Матеріали на тему

x
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее...
This website uses Cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more... Ознакомлен(а) / OK