Весь процес підготовки до шоу Олі Полякової – від розробки ідеї до її реалізації – зайняв два місяці. Це дуже стислі терміни навіть як для мирного часу. 

Зазвичай такі шоу готують 9–10 місяців, це – стандартний період, щоб розробити програму, продумати всі деталі, реалізувати її, – розповідає Герман Нєнов. – Цього разу від перших зустрічей з менеджментом артиста до самого концерту пройшло трохи більше двох місяців. Додайте до цього усі обмеження, що пов'язані з воєнним часом. Це комендантська година – а значить, цілодобова робота неможлива. Це перебої зі світлом і постійні вимикання електроенергії, які були до середини лютого. А вони дуже ускладнювали усі процеси створення графіки. Це нестача певних компонентів тканин чи фурнітури, які були потрібні для створення образів Олі. Було нелегко. Але та велика кількість ідей і думок, внутрішня енергія Олі і всієї команди, яка працювала над шоу, врятували все.

Дуже ускладнювало процес роботи над шоу і те, що Герман є креативним директором від України на Євробаченні цього року. 

На Євробаченні в мене величезний об’єм обов’язків, на мені створення або затвердження креативів для всіх українських елементів шоу, не тільки для постановок. Паралельно вести такі два великі проєкти дуже складно. Але наша команда створює для Олі вже не перше шоу, ми вже навчилися думати про одне й те саме, не говорячи одне з одним. Це стосувалося усього: і костюмів, і технічних елементів концерту. Команда була змотивована розказати про все те, що ми прожили тут за цей рік – всі члени команди, які працювали на шоу, були і залишаються в Україні з 24 лютого. Ми мислили і творили на одній хвилі. Коли я перший раз прийшов на репетицію до Олі, то просто сказав «Привіт!», поставив рюкзак і став дивитися номер. Оля сказала: «А ти не хочеш мене обійняти? Ми не бачились рік!» А я розумію, що ми наче вчора ставили номер для якоїсь премії. Для мене це шоу – новий ковток повітря, внутрішня відбудова самого себе. Хвилюючий досвід, якого я ніколи раніше не проживав.

«Все буде добре» – шоу, де разом із артистом кожен глядач проходить шлях від повного внутрішнього спустошення до жаги наново відбудувати себе і бути щасливим. Якщо не сьогодні, то вже в найближчому майбутньому. 

Починаючи з 24 лютого кожен українець хоча б раз відчував себе повністю зруйнованим. Війна руйнує не тільки будинки, а й людські долі. Це – очевидний факт, до якого неможливо звикнути. Але найстрашніше, коли війна руйнує твою внутрішню фортецю, і ти вже не можеш зібрати себе докупи. Дуже важливо, щоб в нас всередині залишалось заповітне місце стійкості і незламності, такий куточок, де ти починаєш відбудовувати себе із попелу. Такий, як та сама шафа з Бородянки. Вона є в кожному з нас. Коли глядачі після концерту писали, що ця концертна програма – емоційні гойдалки від жалю, розпачу, спустошення і тривожних згадок про минулий рік до надії, яка трансформується в жагу перемоги і гордість за нашу самоідентифікацію як українців, то розумів, що наше завдання виконано!

За словами режисера, він не є документалістом, його покликання розповідати фактами, творче кредо якого – показати те, що відбувається, мовою художніх символів. 

Це було важке завдання – створити концерт, який має реальне підґрунтя, але зробити його метафоричним і повним важливих сенсів. При цьому ніде не переступити тонку межу і ніяк не обезцінити емоції тих, кому ця війна принесла справжнє горе. В цій концертній програмі було багато символів нашого відновлення і трансформації, усвідомлення свого власного коріння, яке, на жаль, більшість з нас відчули тільки після початку повномасштабного вторгнення. З усіх шоу, яке ми робили разом з Олею, це – найважливіше, адже саме зараз і я сам нарешті зміг заново зібрати себе по шматочках і як ніколи отримав віру в те, що «Все буде добре».

Нагадаємо, 

• Тімур Мірошниченко розповів, хто в його родині займається викоріненням російської мови.
• Зірка серіалу «Молода» Оля Жуковцова розповіла про найкращі події зими.