Війна стала справжнім випробуванням для нашої психіки. Нелюдські вчинки росіян викликають цілий спектр різних почуттів: сум, розпач, ненависть і сильне бажання сатисфакції. Багато українців зауважують, що після вторгнення стали агресивнішими: почали сваритись у соцмережах, хоча раніше за собою такого не помічали, чи кидатися на близьких з криками, а потім докоряти собі – можна ж було стриматися. Чому ми стали більше гніватись і як приборкати агресію – порадами поділилася практикуюча психологиня, ведуча «Ранку у Великому Місті» на ICTV Юлія Зорій.

Захист зсередини

Емоції зазвичай залежать від конкретних ситуацій, вони завжди є реакцією на щось, іншими словами – це форма відповіді на ситуацію чи подію, – пояснює Юлія. – Вони виконують кілька важливих функцій.

Оцінка. Емоція виступає узагальненим аналізом ситуації, в якій перебуває людина. Наприклад, ми відчуваємо страх, якщо мозок просканував ситуацію і зробив висновок, що для нас є небезпека.

Маркування потреб. Оскільки емоції пов'язані з нашими потребами, то вони забезпечують людину енергією для їх задоволення і водночас виступають оцінкою того, як це відбувається. Наприклад, незакрита потреба в безпеці «маркується» страхом, якщо загроза очевидна і зрозуміла, або тривогою, якщо небезпека є, але незрозуміло яка.

Захист. Проживання емоції дає можливість позбутися її. Тобто відсутність реакції призводить до неконтрольованого вибуху, бо накопичилася критична маса почуттів, а виходу вони не знайшли. Тому емоція завжди має проявлятися, в її прояві й полягає захисна функція.

Приборкання норовливого

Ми повинні зрозуміти, що будь-яку емоцію контролювати не можемо, – розповідає Юлія. – У нас немає в голові кнопки, яка б могла вимкнути чи ввімкнути емоцію. Ви запитаєте: «Ну як так? Є ж люди, які вміють контролювати себе». Відповім: контролювати емоцію – означає обрати відповідну реакцію на неї. Тобто якщо ви відчули, наприклад, страх, то відключити його вам не вдасться, а ось вибрати, як відреагувати, ви можете. І вибір цей – або сховатися, або втекти, або кричати, плакати, сваритися, зібратися та діяти тощо. Від вас залежить не сама емоція, ви на неї не впливаєте, а реакція на неї.

Агресія виникає, коли неможливо впоратися з емоцією. Вона може бути усвідомленою, у вигляді сублімації, коли ми долаємо внутрішнє напруження через переспрямування енергії на якісь прийнятні цілі, а також неусвідомленою. Її напади переважно виникають через нестабільність, втрату розуміння і віри в майбутнє, замкнений простір тощо. А оскільки зараз ми всі поступово усвідомлюємо, що так, як було раніше, вже не буде, емоцій багато, і вони зашкалюють, тож агресія так чи інакше починає проявлятися. Або фізично, коли люди б'ються, наносять тілесні ушкодження чи псують речі, або вербально: через образи, звинувачення, лайку, погрози.

Якщо говорити про агресію, то іноді негативні емоції переростають у щось більше, ніж у просту злість. Напади гніву можуть із часом посилюватися, і від цього буде страждати і сама людина, і ті, хто знаходяться поруч.

Що з цим робити?

Є кілька нескладних прийомів, які допоможуть приборкати гнів та попередити агресивну поведінку:

1. Для початку варто усвідомити, що саме ви зараз відчуваєте і в якій мірі. Поговоріть із собою і дайте чесні відповіді: «Я роздратована, тому що…», «Я злюся зараз через те, що…» Тобто ви зафіксували в собі цей стан, усвідомили його й пояснили собі.

2. Спробуйте переключитися з негативної емоції на щось більш позитивне: глибоке дихання, медитацію, фізичні навантаження (поприсідайте, походіть сходами вгору-вниз, просто порухайтеся тощо), поприбирайте, складіть речі. Будь-яка фізична дія зменшить силу відчуттів.

3. Прогулянки на свіжому повітрі, якщо вони можливі, перегляд фільму, читання книжок, заняття з дітьми – це дасть змогу відволіктися й переключитися.

4. Якщо це агресія на конкретну людину, то уявіть її навпроти вас і озвучте все, що обурює, непокоїть, бентежить. Зробіть це вголос. Але подбайте, щоб поряд із вами в цей момент нікого не було. Про всяк випадок.

5. Пригадайте, що вам допомагало долати спалахи злості в мирний час. Які дії приводили в норму? Як рятувалися?

І головне, не накопичуйте емоції. Кожна емоція повинна мати вихід, щоб вона не призвела до зриву. Відшукайте безпечні форми прояву агресії. Це той вибір реакції на емоцію, про який я говорила вище, бо часто проблему створює не сама агресія, а спосіб її вираження.

Емоції виникали й будуть виникати. Для їх появи завжди буде причина. Вам до снаги спробувати зробити так, щоб їх прояв не нашкодив ані вам, ані оточуючим. Обираючи відповідну реакцію на ту чи іншу емоцію, вам вдасться легше її прожити.