34-річна Меланія втратила зв’язок із своєю тіткою Оленою і звернулася по допомогу до команди «ДНК. Свої». За словами жінки, її родичка опинилася в полоні окупантів через проукраїнську позицію та партизанську діяльність. Аби дізнатися подальшу долю зниклої, журналісти проєкту провели важку пошукову операцію, під час якої натрапили ще на низку людей із Запоріжжя, які пройшли пекло окупації та примусової депортації: їх катували, знущалися, били, піддавали тортурам, змушували записувати фейкові відео-каяття, що згодом показували на російському телебаченні.

Одна з таких людей – Олена Ягупова. Жінка до повномасштабного вторгнення працювала на держслужбі в місцевій адміністрації. До неї з обшуками і з подальшим викраденням росіяни прийшли за доносом завербованих колег. Мовляв, вона дружина військовослужбовця і має проукраїнську позицію. Жінка й справді партизанила та передавала ворожі координати нашим військовим. За це її спочатку протримали 4 місяці в СІЗО, де били та піддавали нелюдським тортурам: струм, побиття, задушшя. Після, під загрозою життю, змусили записати відео, в якому вона зізналася в тероризмі.

ФСБ-шник змусив мене дати інтерв’ю «риа-новости» під дулом автомату. І треба сказати все так, як треба. Мене вивезли до старого закинутого будинку, де вже 20 років ніхто не живе, там були прильоти, але ми бачили всі, звідкіля воно летить. Та нарізали інтерв’ю моє так, що я сказала, що дала наводку на цю будівлю і її розбомбили, – розповідає Олена.

Після цього її показово «депортували» на українську територію. Та насправді ув’язнили в трудовий табір росіянців, де вона виконувала чорнову роботу. Дивом жінці вдалося врятуватися і повернутися на підконтрольну Україні територію. В полоні Олена Ягупова встигла познайомитися з іншими ув’язненими. Та, як виявилося, іншої Олени, яку шукає Меланія, вона не бачила.

Продовжуючи пошуки, журналісти «ДНК. Свої» вийшли на іншого експолоненого – Максима. Активіст з Мелітополя разом з дівчиною опинився в полоні окупантів за те, що здавав ворожі позиції. Чоловіка безбожно катували, підключали струм, били та ламали ребра.

Ці дні були пекельними. Там не було де спати: дві фанерні дошки і все. В мене зламані ребра стирчать. Били, питали, чи знаю я когось з АТО-шників, поліції, СБУ. Не вірили. Били струмом. Я мочився кров’ю, – розказує Максим.

Дивом чоловіка відпустили до Запоріжжя за умови, що той буде в подальшому здавати українські позиції. Максим пішки здолав понад 40 кілометрів, поки дістався українського блокпосту. Співпрацювати з окупантами, звісно, не став.

У полоні Максим познайомився зі 60-річним чоловіком, який доглядав його після страшних катувань, та з Анатолієм з Мелітополя. Журналістам СТБ вдалося дізнатися, що доля цього чоловіка й досі невідома, його шукають рідні.

У студії також з’явився ще один експолонений росіян – Анатолій з Мелітополя. Чоловік разом з Максимом був у російських застінках. Він потрапив туди за прямі переконання, що «окупація ненадовго» і що «ворог піде». За це йому окупанти закидали статтю за тероризм, катували і знущалися. На щастя, чоловікові вдалося врятуватися з полону. Та він теж нічого не чув про Олену, яку шукає Меланія.

В пошуках тітки Меланії команда проєкту «ДНК. Свої» провела надскладне та багатошарове розслідування. Жінку виявили на Львівщині, де вона разом із чоловіком зараз проживає у родичів. Олена розповіла, яке справжнє пекло вона пройшла. Її здали колаборанти: розказали ворогові, що жінка має проукраїнську позицію і допомагає нашим військовим. Окупанти 12 разів приходили до неї додому з обшуками. Олені інкримінували тероризм, тримали у полоні і катували. Та зрештою жінку депортували – як «неугодну режимові». Щоб врятуватися, жінка пройшла дорогою до Запоріжжя 5 годин, стерла ноги в кров та все ж дісталася українських позицій.

Ця програма дуже насичена героями, їхніми історіями, а отже – болем і свідченнями. Для нашої команди дуже важливо, щоб ці свідчення звучали на весь світ, в цьому і є місія цього проєкту – допомогти людям і розповісти світові про злочини росіян. Певна, що багато з розказаного може бути використане на воєнному трибуналі, а він колись буде, – наголошує ведуча «ДНК. Свої» Тетяна Висоцька.

Не пропустіть цей емоційний та важливий епізод «ДНК. Свої» на офіційному сайті та YouTube-каналі СТБ. Або дивіться онлайн за посиланням.

Цей випуск про справжніх героїв та про їхню сміливість перед обличчям ворога. А ще – про бездушність окупанта та агресора – росії, що порушує усі можливі та неможливі закони ведення війни та усі права людини.

Якщо ви також шукаєте рідних, з якими втратили зв’язок через повномасштабну війну, – пишіть на пошту dnk@slm.ua або телефонуйте за номерами гарячої лінії: +38(067)690–56–69, +38(067)690–56–91.