Також Аліна Гросу поділилася історією створення власного дитячого центру, благодійною діяльністю та спільним продакшеном, який вона розвиває разом із чоловіком в Америці.

Про роль, яку хоче зіграти

Я би дуже хотіла знятися в хорорі чи детективі. Детектив для мене – це прямо номер один. У детективі я знімалась, але як вбивця, а хотілось би бути помічницею детектива або самій бути детективом.

«Дайте мені секунду, я себе накручу», – про те, як входить у роль

Режисери знають, що я досить швидко плачу, і тому мені якраз дають таке. Мені не важко, правда, накручую себе – дай, Боженька. Плачу я сама, і це «Дайте мені секунду, я себе накручу». Мені дають цей час, кажу: «Готова» – і починаю ревіти. А заспокоїти себе дуже важко. Можу навіть перенести на життя свої переживання. Дуже важко відходити.

«До дієти я жахливо ставлюсь, але сиджу на них постійно», – про дієти

До дієти я жахливо ставлюсь, але сиджу на них постійно, тому що я схильна до повноти і мені треба контролювати це. Для того, щоб бути в своїй нормі, мені треба постійно притримуватися, наприклад, кето-дієти. Вона мені більш всього підходить, тому що картоплі я можу з’їсти відро, а м’ясо я не люблю, то я його з’їм мало. Але на кето я їм зазвичай м’ясо або рибу. І виходить так, що я з’їдаю мізер – і від цього я більше худну, ніж коли їм до п’ятої вечора. Я їм після десятої ранку, контролюю споживання калорій. Також спорт, є хореографія. А якщо це і харчування, і спорт, і масаж, то тоді ти приблизно в одній формі. Але якщо чесно, я за рік худну і набираю по п’ять кілограмів туди й назад. Я перестала харчуватися на кето – я набрала. Я знову сіла на кето – я скинула.

«Не хочу виправдовуватись за кожні стосунки», – про те, чому мовчить про особисте

Не хочу потім виправдовуватися за кожні свої стосунки. Всяке буває в житті: може щось не скластися. Ну, я ж не знаю, може, я загуляю, може, він. І що мені в цій ситуації робити? От мене серце обрало когось іншого, а потім сиди і пояснюй, що це я була поганою – і потім вся країна буде його жаліти, а казати, що я хренова. Або навпаки.

Про вагітність та дітей

Ми живемо вже в тому сторіччі, коли жінка може сама обирати, коли вона народить, захоче вона народити чи не захоче. У кожного є своє право. Особливо я люблю дітей. Я займаюся з дітьми, в мене ці садочки – і я хочу своїх дітей. Я хочу і дівчинку, і хлопчика, чим більше, тим краще. Насправді я завжди дуже хотіла дітей і, в принципі, на даний момент я вважаю, що я готова.

Про ведення вагітності та пологи

Хотіла б народжувати в Україні, тому що мені страшно. Дуже багато жінок, я розумію, люблять за кордоном народжувати і тому подібне, і там громадянство хочуть, але для мене важливіша безпека. І я дуже багато чула від знайомих дівчат, що не все так легко було і просто в Америці народжувати. Тут у нас є людський фактор, і лікарі все ж таки дивляться на якісь унікальні моменти й підлаштовуються в процесі народження чи в процесі лікування, зазвичай. В Америці все по шаблону має бути, виключно, і начхати на все. Мені здається, що мені безпечніше було би – і психологічно, і фізіологічно – народжувати саме тут.

«Щоб кожна дитина мала змогу на те, щоб засяяти», – про свій дитячий центр для дітей та благодійність

Я чомусь мало говорю про цей центр на даному етапі, тому що на самому початку у мене було в планах, що перший відкриється в Києві, в Варшаві в оренду приміщення можна взяти, а тут ми будуємо.

У дитячому центрі ми займаємось із дітьми до 12–13 років, але це все одно рахується дитячим садком, тому що це виключно діти – ті, котрі втратили батьків, і ті, котрі мають вади.

У нас дуже хороші реабілітологи, психологи, купа людей. Як мені здалося у якийсь момент, що є багато вчителів по вокалу, викладачів будь-чого, але потім дітьми, окрім школи, нічим більше не займаються. Тобто просто співати  гарно – це дуже мало. Потрібна пісня гарна, і я хочу, щоб у майбутньому це був саме продюсерський центр, навіть для тих діток, у котрих немає коштів на це, якоїсь підтримки, можливо, від батьків.

У Києві біля Цирку скоро буде новий центр для діток. У нас є можливість і просто прийти людям, і займатися там вокалом, хореографією, акторською майстерністю, карате. Я хочу, щоб це виливалося далі в роботу – у дитячий шоу-бізнес, тобто концерти, щоб змога була у дітей, щоб дітки мали пісню свою, яку вони можуть випустити. Я пройшла цей шлях і в принципі розуміюсь в шоу-бізнесі дитячому саме, як він працює, що канає, що ні. Правила, звичайно, щороку змінюються, але всі ми ростемо, і тепер будемо шукати нові алгоритми, щоб кожна дитина мала змогу засяяти.

Про те, на щоб був витрачений її перший великий гонорар 

У мене був тур по Україні, мені було 13 років. За гроші, котрі я заробила в турі, була куплена машина. На той час тур був частково благодійним, тому частина грошей пішла на допомогу дітям. А друга частина – на машину. У мене не було хорошого транспорту, і батьки за мої гроші купили мені цю машину. Звичайно, я не сиділа за кермом – був водій, мене на ній возили.

Про спільний з чоловіком продакшен в Америці

Кліп «Літаєм» ми зняли приблизно за 4000 доларів – це кліп із парашутами, з літаками, з усім за 4000 в Америці знятий кліп. Знімала я з чоловіком, ми вже давно працюємо як команда. В нас є своя компанія, котра займається кліпами, короткими метрами, рекламами. І це робота більше мого чоловіка, ніж моя. Але я також впливаю – сценарій залежить від мене, монтаж також. Оператор у нас є, режисери – ми обидва. Тобто це все-таки він більше рахується, але якісь дрібниці помічаю я, якісь – він. Ми робимо це разом. І весь прикол у тому, що ми зрозуміли, як робити все зручно і недорого.

Нагадаємо, 

• Наталка Денисенко поділилася дієвими лайфхаками, які допоможуть структурувати дні та бути більш продуктивними.
• Нікіта Добринін розповів, як допомога іншим рятує його психіку.