Вікторія Маремуха розповіла про різницю у ставленні до дитини французів та українців
Топ правил виховання від Віки Маремухи.
За лаштунками зйомок інтелектуально-розважального шоу «єПитання» (Новий канал) Маре розповіла про основні правила та табу у вихованні сина.
Коли в сина стаються істерики, я намагаюся його заспокоїти, обійняти і в жодному разі не кричати, а домовлятися. Коли він капризує, кажу: «Лукуся, так не можна». І навіть вже в такому віці обов’язково пояснюю, чому, – ділиться зірка. – Якщо ви забороняєте щось дитині, то знаходьте компроміс і розмовляйте. Наприклад, щодо харчування: «Я тобі не дам зараз те, що ти хочеш, але можу дати рисовий хлібець». Також є правило стосовно їжі – не дозволяти солодкого. Хочу протриматися до трьох років і не давати цукор взагалі. Він їсть лише фрукти. Ще в мене є табу користування гаджетами. Мультик вмикаю лише в подорожі, коли потрібно заспокоїти та всадити. Та якщо і вмикаю, то щось розвиваюче.
Віка Маре не приховує, що їхня сім’я користується послугами няні. Але не постійно, а лише в насичені робочі дні. А взагалі родина намагається часто активно й продуктивно проводити час разом.
Лукуся дуже любить малювати й ліпити щось з пластиліну. І їсти його (сміється). Тому нам важливо робити це разом, – розповідає інфлюенсерка. – А ще в нас є обов’язкова сімейна традиція – раз на тиждень їздити разом снідати. Він вже в такому віці, що все розуміє, терпляче сидить і чекає свої сирники чи ще щось. Потім ми разом їдемо в дитячий розважальний центр, яких по Києву дуже багато. А потім – у басейн. Лукуся дуже любить плавати.Також, коли є можливість, Лукуся проводить час із бабусями та дідусями. До речі, Віка розповідає, що підхід до виховання дитини в українців і французів суттєво відрізняється. І це дуже цікаво простежується в їхній родині.
У наших бабусь та дідусів – гіперопіка. Тобто не спускати дитину з рук, одягати у 150 кофт та шкарпеток, хвилюватися, чи не голодний. А у французів – навпаки. Нормально, коли боса дитина бігає по хаті, соплі течуть. Головне, що малий поїв та в безпеці, а все інше може й сам по собі, – з усмішкою каже Маре. – І ми з Луї, якщо чесно, такі ж. Бо виховувались у певних сім’ях. Тож у Лукусі, скажімо, є хороший баланс. Щодо мови, то я спілкуюся з сином українською, а Луї – французькою. А якщо ми всі разом, то англійською. Перші слова Лукусі – українською. Хоча, наприклад, слово «банан» майже однаково всіма мовами, син чітко його говорить.
Нагадаємо,